1. Словник української мови в 11 томах

розчалка

РОЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.

— Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (Кучер, Квітує жито, 1938, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчалка — ро́зча́лка іменник жіночого роду механічна тяга Орфографічний словник української мови
  2. розчалка — -и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчалка — РО́ЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. – Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах