1. Словник української мови у 20 томах

розчепірений

РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до розчепі́рити.

Розчепірені віялом пальці дівочої руки лягли на розкритий зошит (С. Добровольський);

Врешті – перше, невелике ще деревце буку, чудово зелене, з гіллячками розчепіреними, як у ялинки (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у сторони (іноді незграбно, криво).

Марійка .. реготала, тікаючи від батькових розчепірених рук (О. Донченко);

Лошата .. ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко);

На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком ягоди, перемежовані розчепіреними пучками продовгуватих колючок (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчепірений — розчепі́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчепірений — див. карячкуватий; кривий; розлогий Словник синонімів Вусика
  3. розчепірений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчепірити. 2》 у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у різні боки (іноді незграбно, криво). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розчепірений — РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчепі́рити. Розчепірені віялом пальці дівочої руки лягли на розкритий зошит (Добр., Тече річка.. Словник української мови в 11 томах