розчепірений
РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчепі́рити.
Розчепірені віялом пальці дівочої руки лягли на розкритий зошит (Добр., Тече річка.., 1961, 4);
Врешті — перше, невелике ще деревце буку, чудово зелене, з гіллячками розчепіреними, як у ялинки (Коцюб., III, 1956, 137).
2. у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у сторони (іноді незграбно, криво).
Марійка.. реготала, тікаючи від батькових розчепірених рук (Донч., IV, 1957, 134);
Лошата.. ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (Довж., І, 1958, 173);
На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком ягоди, перемежовані розчепіреними пучками продовгуватих колючок (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 661).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчепірений — розчепі́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розчепірений — див. карячкуватий; кривий; розлогий Словник синонімів Вусика
- розчепірений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчепірити. 2》 у знач. прикм. Розставлений, розсунутий у різні боки (іноді незграбно, криво). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчепірений — РОЗЧЕПІ́РЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розчепі́рити. Розчепірені віялом пальці дівочої руки лягли на розкритий зошит (С. Добровольський); Врешті – перше, невелике ще деревце буку, чудово зелене, з гіллячками розчепіреними, як у ялинки (М. Словник української мови у 20 томах