1. Словник української мови у 20 томах

розчереплювати

РОЗЧЕРЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧЕРЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; лік. розчерепля́ть; док., що, розм.

Розбивати вщент, на черепки; ранити або розміжчувати.

Розчерепив [кошовий] вазу (С. Руданський);

// Сильним ударом (ударами) ранити або розміжчати (голову).

– Пан з бородою підійшов до морячка і зацідив йому в морду. А моряк розчерепив йому голову пивною пляшкою (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчереплювати — розчере́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчереплювати — див. трощити Словник синонімів Вусика
  3. розчереплювати — див. розчепити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розчереплювати — Розчере́плювати, -ре́плюю, -люєш; розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)