розчерк
РО́ЗЧЕРК, у, ч.
Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі.
* Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Я. Гримайло);
// Риска, завиток, яким закінчується підпис.
Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (О. Копиленко);
Підписував [діловод] папірці чітко, і від другого “к” (Кук) робив униз розчерк, подібний до маленького бутончика (М. Хвильовий).
◇ (1) [Одни́м] ро́зчерком пера́ – бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись.
Можуть скинути з посади [у Чернігові] одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Коцюбинський);
Як легко й просто це, мій дорогий Андрію, Враз – розчерком пера – з історії змести Петрарки, Пушкіна, Міцкевича листи, У вічність – ковану в залізні ритми мрію! (М. Рильський);
1946 року одним розчерком пера “вождь усіх народів” знищив українську греко-католицьку церкву (із журн.).
Значення в інших словниках
- розчерк — ро́зчерк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розчерк — -у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу під час писання. || Риска, завиток, яким закінчується підпис. Розчерк пера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчерк — Криска, закарлючка Словник чужослів Павло Штепа
- розчерк — (одни́м) ро́зчерком пера́. Бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись. Можуть скинути з посади (у Чернігові) одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Фразеологічний словник української мови
- розчерк — РО́ЗЧЕРК (риска, завиток, яким закінчується підпис); КАРЛЮ́ЧКА, ЗАКАРЛЮ́ЧКА, ХВІСТ, ФІ́ҐЕЛЬ заст. (також у літері). Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (О. Копиленко); Паламар показав нам.. рукописний збірник.. Словник синонімів української мови
- розчерк — РО́ЗЧЕРК, у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі. *Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Грим., Кавалер.., 1955, 57); // Риска, завиток, яким закінчується підпис. Словник української мови в 11 томах