1. Словник української мови у 20 томах

розчесаний

РОЗЧЕ́САНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розчеса́ти.

Вир танцю відніс з-перед його очей бліде личко, обрамоване вгорі коротким волоссям, розчесаним рівно над серединою чола на обидва боки (І. Франко);

* Образно. Гарна [тополя] – дощами вимита, вітром розчесана (В. Логвиненко);

З розчесаного бороною торф'янистого чорнозему там і сям випиналися кущики картоплі (В. Дрозд);

// у знач. прикм.

Її довгі моторні пальці поринають у легку піну розчесаної козинячої [козячої] шерсті (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчесаний — розче́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчесати. || розчесано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчесаний — Розче́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розчесаний — РОЗЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчеса́ти. Вир танцю відніс з-перед його очей бліде личко, обрамоване вгорі коротким волоссям, розчесаним рівно над серединою чола на обидва боки (Фр., VI, 1951, 227); *Образно. Словник української мови в 11 томах