1. Словник української мови в 11 томах

розчесаний

РОЗЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчеса́ти.

Вир танцю відніс з-перед його очей бліде личко, обрамоване вгорі коротким волоссям, розчесаним рівно над серединою чола на обидва боки (Фр., VI, 1951, 227);

*Образно. Гарна [тополя] — дощами вимита, вітром розчесана (Логв., Літа.., 1960, 18);

// У знач. прикм.

Її довгі моторні пальці поринають у легку піну розчесаної козинячої шерсті (Ільч., Вибр., 1948, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчесаний — розче́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчесати. || розчесано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчесаний — РОЗЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчеса́ти. Вир танцю відніс з-перед його очей бліде личко, обрамоване вгорі коротким волоссям, розчесаним рівно над серединою чола на обидва боки (І. Франко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. розчесаний — Розче́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)