розчерк

РО́ЗЧЕРК (риска, завиток, яким закінчується підпис); КАРЛЮ́ЧКА, ЗАКАРЛЮ́ЧКА, ХВІСТ, ФІ́ҐЕЛЬ заст. (також у літері). Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (О. Копиленко); Паламар показав нам.. рукописний збірник.. розмальований дуже гарно.. карлючками, візерунками (О. Стороженко); Обидва хлопці схилилися над грубим писанням. Одна по одній шамотіли товсті сторінки, а з них стрибало старовинне, з закрутками й хвостами, химерне письмо (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчерк — ро́зчерк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розчерк — -у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу під час писання. || Риска, завиток, яким закінчується підпис. Розчерк пера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчерк — Криска, закарлючка Словник чужослів Павло Штепа
  4. розчерк — РО́ЗЧЕРК, у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі. * Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Я. Гримайло); // Риска, завиток, яким закінчується підпис. Словник української мови у 20 томах
  5. розчерк — (одни́м) ро́зчерком пера́. Бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись. Можуть скинути з посади (у Чернігові) одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Фразеологічний словник української мови
  6. розчерк — РО́ЗЧЕРК, у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі. *Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Грим., Кавалер.., 1955, 57); // Риска, завиток, яким закінчується підпис. Словник української мови в 11 томах