розчинитися

РОЗЧИНИ́ТИСЯ¹ див. розчиня́тися¹.

РОЗЧИНИ́ТИСЯ² див. розчиня́тися².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчинитися — розчини́тися 1 дієслово доконаного виду відчинитися розчини́тися 2 дієслово доконаного виду змішатися Орфографічний словник української мови
  2. розчинитися — I див. розчинятися I. II див. розчинятися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчинитися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. розчинитися — РОЗЧИНИ́ТИСЯ¹ див. розчиня́тися¹. РОЗЧИНИ́ТИСЯ² див. розчиня́тися². Словник української мови в 11 томах
  5. розчинитися — Розчиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. розчинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. Левиц. І. 1. 324. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурки розчинилась. Чуб. І. 65. Словник української мови Грінченка