розчленований
РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розчленува́ти.
Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (з наук. літ.);
Слань деякиз великих морських вовдоростей буває розчленована на ділянки, схожі на стебла й листки квіткових рослин (з навч. літ.);
// у знач. прикм.
Словосполучення становить розчленовану більш широку і конкретну назву певного явища (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчленований — розчлено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розчленований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчленувати. || розчленовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчленований — Розчлено́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розчленований — РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчленува́ти. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (Геол. Укр., 1959, 252); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах