розчумувати

РОЗЧУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУ́МАТИ, аю, аєш, док., що і без дод., діал.

Розбирати, розуміти.

Та як він не розглядів і не розчумав нічого? А тут усе видно! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Доки ми розчумали, що таке трапилось, дівчата вибігли з кімнати, а до дверей хтось постукав владно (Ю. Яновський).