1. Словник української мови у 20 томах

розчіпчений

РОЗЧІ́ПЧЕНИЙ, РОЗЧІ́ПЧАНИЙ, а, е, розм.

Без очіпка, з непокритою головою.

За нами сиділа долі якась розчіпчена жінка і хлипала (М. Коцюбинський);

Ті ж і Маруся у вікні; вона розчіпчана (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчіпчений — розчі́пчений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчіпчений — розчіпчаний, -а, -е, розм. Без очіпка, з непокритою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчіпчений — РОЗЧІ́ПЧЕНИЙ, РОЗЧІ́ПЧАНИЙ, а, е, розм. Без очіпка, з непокритою головою. За нами сиділа долі якась розчіпчена жінка і хлипала (Коцюб., І, 1955, 256); Ті ж і Маруся у вікні; вона розчіпчана (Кроп., І, 1958, 103). Словник української мови в 11 томах