1. Словник української мови у 20 томах

розчіс

РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм.

Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною.

Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчіс — ро́зчіс іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчіс — -чосу, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчіс — РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Мирний, IV, 1955, 33). Словник української мови в 11 томах