розчіс

ро́зчіс

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчіс — -чосу, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчіс — РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. розчіс — РО́ЗЧІС, чо́су, ч., розм. Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Мирний, IV, 1955, 33). Словник української мови в 11 томах