розчісувати

РОЗЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., кого, що.

1. Розділяти волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині.

Соломія .. щодня прибиралась, розчісувала свою довгу косу, заплітала в дрібушки (І. Нечуй-Левицький);

Джмелик, .. вийнявши з кишені кавалерійської куртки роговий гребінчик, розчісує свої буйні, скуйовджені вві сні кучері (Григорій Тютюнник);

Як помили волосся, не розчісуйте його, поки не підсохне (з газ.);

Болотников розчесав рукою закучерявлену, рідкувату бороду (Іван Ле);

* Образно. Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни (М. Коцюбинський).

2. що. Те саме, що прочі́сувати.

Як не шукали богатиря, не знаходили. .. Землю копали, ліс розчісували, пшеницю по зернині перебирали – Гришу шукали (з легенди).

3. тільки док., перен., фам. Завдати кому-небудь поразки, побити когось.

Січовики своїм рішучим нападом збили й Гульського, і здавалося, що полковник використає нагоду і розчеше деморалізовану ватагу (Іван Ле).