розчісувати

РОЗЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех.

1. Розділяти волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині.

Соломія.. щодня прибиралась, розчісувала свою довгу косу, заплітала в дрібушки (Н.-Лев., VI, 1966, 344);

Джмелик,.. вийнявши з кишені кавалерійської куртки роговий гребінчик, розчісує свої буйні, скуйовджені вві сні кучері (Тют., Вир, 1964, 191);

Болотников розчесав рукою закучерявлену, рідкувату бороду (Ле, Побратими, 1954, 11);

*Образно. Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни (Коцюб., І, 1955, 180).

2. тільки док., перен., фам. Завдати кому-небудь поразки, побити когось.

Січовики своїм рішучим нападом збили й Гульського, і здавалося, що полковник використає нагоду і розчеше деморалізовану ватагу (Ле, Україна, 1940, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчісувати — розчі́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчісувати — -ую, -уєш, недок., розчесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Переділяти волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині. 2》 тільки док., перен., фам. Завдати кому-небудь поразки, побити когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчісувати — РОЗЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., кого, що. 1. Розділяти волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині. Соломія .. щодня прибиралась, розчісувала свою довгу косу, заплітала в дрібушки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розчісувати — Розчі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; розчеса́ти, -чешу́, -че́шеш, -че́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розчісувати — Розчісувати, -сую, -єш сов. в. розчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Расчесывать, расчесать. Розчешу я русу косу. Чуб. V. 7. розчесати дівчині ко́су. Лишить дѣвушку невинности. Ном. № 8827. Словник української мови Грінченка