1. Словник української мови у 20 томах

розшаленіти

РОЗШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися.

Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшаленіти — розшалені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшаленіти — -ію, -ієш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшаленіти — РОЗБУШУВА́ТИСЯ (про море, річку тощо — стати дуже неспокійним, бурхливим), РОЗБУ́РХАТИСЯ, РОЗХОДИ́ТИСЯ, РОЗШАЛЕНІ́ТИ, РОЗШАЛЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗГУЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗШАЛІ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. розшаленіти — РОЗШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (Жур., Звич. турботи, 1960, 15). Словник української мови в 11 томах