1. Словник синонімів української мови

розшаленіти

РОЗБУШУВА́ТИСЯ (про море, річку тощо — стати дуже неспокійним, бурхливим), РОЗБУ́РХАТИСЯ, РОЗХОДИ́ТИСЯ, РОЗШАЛЕНІ́ТИ, РОЗШАЛЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗГУЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗШАЛІ́ТИСЯ діал. А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Розбурхались води, розлилися ріки (І. Франко); На морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами (Ю. Яновський); Розгуляється, розшаленіє буря (С. Журахович); Розгуляйся, Дніпре, з-за туману, Дай мені своєї щастя-долі (А. Малишко); Без попередження з'являються циклони. Розшаленілася десь там стихія (О. Гончар); Гей, розшалілась буря люта! (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшаленіти — розшалені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшаленіти — -ію, -ієш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшаленіти — РОЗШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  4. розшаленіти — РОЗШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (Жур., Звич. турботи, 1960, 15). Словник української мови в 11 томах