1. Словник української мови у 20 томах

розшукний

РОЗШУКНИ́Й, а́, е́.

Такий, що розшукує когось, щось.

Капітан уходив до складу розшукної групи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшукний — розшукни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розшукний — -а, -е. Який щось, когось розшукує, признач. для цього. Великий тлумачний словник сучасної мови