1. Словник української мови у 20 томах

розщілина

РОЗЩІ́ЛИНА, РОЗЩЕ́ЛИНА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що уще́лина.

В гаю озвались урвища високі – І вирнули з розщелин козаки (М. Стельмах);

Про таємничі й зловісні легенди нагадували .. кожна розщелина, кожний карниз, кожний зацвілий мохом камінь (Іван Ле);

Короткими перебіжками бійці почали відходити. В розщелині двох буків залишився один [боєць] (В. Поліщук).

2. Тріщина, щілина в чому-небудь.

Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю і п'ялися вгору, приглушуючи іншу рослинність на камінному ґрунті (Іван Ле);

Вона [земля] так потріскала, що вільно руку встромиш у розщелину серед дороги, а в полі, то й кулака (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщілина — розщі́лина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розщілина — розщелина, -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що ущелина. 2》 Велика тріщина, щілина в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщілина — див. тріщина, розсілина, щілка Словник чужослів Павло Штепа
  4. розщілина — УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Словник синонімів української мови
  5. розщілина — Розщі́лина, -ни; -лини, -лин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розщілина — РОЗЩІ́ЛИНА, РОЗЩЕ́ЛИНА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що уще́лина. В гаю озвались урвища високі — І вирнули з розщелин козаки (Стельмах, V, 1963, 120); Про таємничі й зловісні легенди нагадували.. Словник української мови в 11 томах