розщілина
РОЗЩІ́ЛИНА, РОЗЩЕ́ЛИНА, и, ж., рідко.
1. Те саме, що уще́лина.
В гаю озвались урвища високі — І вирнули з розщелин козаки (Стельмах, V, 1963, 120);
Про таємничі й зловісні легенди нагадували.. кожна розщелина, кожний карниз, кожний зацвілий мохом камінь (Ле, Опов. та нариси, 1950, 82).
2. Велика тріщина, щілина в чому-небудь.
Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю і п’ялися вгору, приглушуючи іншу рослинність на камінному грунті (Ле, Клен. лист, 1960, 88);
Вона [земля] так потріскала, що вільно руку встромиш у розщелину серед дороги, а в полі, то й кулака (Кучер, Прощай.., 1957, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщілина — розщі́лина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- розщілина — розщелина, -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що ущелина. 2》 Велика тріщина, щілина в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщілина — див. тріщина, розсілина, щілка Словник чужослів Павло Штепа
- розщілина — РОЗЩІ́ЛИНА, РОЗЩЕ́ЛИНА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що уще́лина. В гаю озвались урвища високі – І вирнули з розщелин козаки (М. Стельмах); Про таємничі й зловісні легенди нагадували .. Словник української мови у 20 томах
- розщілина — УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Словник синонімів української мови
- розщілина — Розщі́лина, -ни; -лини, -лин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)