розібраний
РОЗІ́БРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розібра́ти.
Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (М. Коцюбинський);
Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Ірина Вільде);
// розі́брано, безос. пред.
Правда, з іригації нічого не вийшло, машину як розібрано, так і не складано (І. Франко);
Відблакитніло море сонячною блакиттю, розібрано .. намети піонерських таборів (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Часом зупинявся [Гнат] біля розібраних хат і довго дивився на чорні купи сухих парок, що валялися на подвір'ях (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розібраний — розі́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розібраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розібрати. || розібрано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (Коцюб., II, 1955, 331); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Вільде, Сестри.., 1958, 122); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах