розібраний
розі́браний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розібрати.
|| розібрано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розібраний — розі́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (М. Коцюбинський); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Ірина Вільде); // розі́брано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (Коцюб., II, 1955, 331); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Вільде, Сестри.., 1958, 122); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах