розігрітий
РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розігрі́ти.
Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (І. Франко);
Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем (Ю. Смолич);
Одеколон, пудра, грим, розігріте від танку жіноче тіло – всі запахи змішалися докупи (Ю. Яновський);
За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
Пахне свіжої глиці розігріта смола (С. Голованівський);
Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах (І. Франко).
2. у знач. прикм. Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь.
Любов Прохорівна вечорами лишала паранджу у сусідових жінок, молодих дехканок, і поверталася додому веселою, розігрітою (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розігрітий — розігрі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розігрітий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розігріти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм.Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розігрітий — розігрі́тий: ◊ як розігріта пате́льня → пательня Лексикон львівський: поважно і на жарт
- розігрітий — РОЗІГРІ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розігрі́ти. Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (Фр. Словник української мови в 11 томах