розімкнутий

РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розімкну́ти.

Двері були розімкнені;

// у знач. прикм.

Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (М. Стельмах);

Картину, цілком аналогічну механічним коливанням, являють собою коливання електричного струму в розімкненому колі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімкнутий — розі́мкнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розімкнутий — розімкнений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути. || розімкнуто, розімкнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розімкнутий — РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розімкну́ти; // У знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах