1. Словник української мови в 11 томах

розімкнутий

РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розімкну́ти;

// У знач. прикм.

Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (Стельмах, Хліб.., 1959, 16);

Картину, цілком аналогічну механічним коливанням, являють собою коливання електричного струму в розім-кненому колі (Курс мат. анал., II, 1956, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімкнутий — розімкнений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути. || розімкнуто, розімкнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розімкнутий — розі́мкнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. розімкнутий — РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розімкну́ти. Двері були розімкнені; // у знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (М. Словник української мови у 20 томах