роз'єднаний
РОЗ'Є́ДНАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до роз'єдна́ти.
Возз'єднання – це не просто об'єднання, а поновлення чогось раніше роз'єднаного (з наук.-попул. літ.);
Землі України віками були роз'єднані державними кордонами (з публіц. літ.);
// роз'є́днано, безос. пред.
І все воно в світі роз'єднано: птах крила має, та говорити не втне, а людині крил бракує (Б. Антоненко-Давидович).
2. у знач. прикм. Відокремлений від інших; поодинокий.
На майдані залишились роз'єднані люди і купка дукачів, які щойно тиснулися до драгунів (М. Стельмах).
3. у знач. прикм., перен. Позбавлений згуртованості, єдності.
Князі та їх бояри силуються ослабити і розірвати громадські вільні порядки по селах, щоб опісля роз'єднаних і розрізнених людей тим легше повернути в невольників і слуг (І. Франко).
Значення в інших словниках
- роз'єднаний — роз'є́днаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роз'єднаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'єднати. || роз'єднано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Відокремлений від інших; поодинокий. 3》 у знач. прикм., перен. Позбавлений згуртованості, єдності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роз'єднаний — ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М. Словник синонімів української мови