романтизація

РОМАНТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. романтизува́ти.

У світовій поезії здавна існувала традиція естетизації, романтизації моря, – традиція, врешті, підказана самим предметом поетичного зображення (з наук. літ.);

Пріючи од чаю та суперечки, .. Мокроус впадав у романтизацію минулого (А. Головко);

Натура її [Люди] схильна до романтизації навколишньої дійсності (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтизація — романтиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтизація — -ї, ж. Дія за знач. романтизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романтизація — РОМАНТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. романтизува́ти. У світовій поезії здавна існувала традиція естетизації, романтизації моря,— традиція, врешті, підказана самим предметом поетичного зображення (Рад. літ-во, 3, 1967, 52); Пріючи од чаю та суперечки,.. Словник української мови в 11 томах