романтик
РОМА́НТИК, а, ч.
1. Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.).
Жуковський .. перекладав і німецьких романтиків, і Гомера (М. Рильський);
Як відомо, саме романтики першими в літературі почали щедро черпати із скарбниці усної народної творчості, їм вона була завжди близькою (з наук. літ.).
2. Романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності.
Влас був з натури романтиком, і незабаром сама пригода, героїчність ситуації та близькість коханої дівчини захопили його цілком (Л. Дмитерко);
Дівчата прийшли сюди – завзяті і юні романтики .. – з усіх кінців України (І. Цюпа);
– Гм, та ти поет, – потеплілим голосом сказав міліціонер. – У посвідченні шофер таксі, а в душі читається – романтик, поет, філософ (О. Бердник);
Ми були романтиками, бравуючи в інститутах і університетах у батьківських галіфе і гімнастерках (Б. Олійник).
Значення в інших словниках
- романтик — рома́нтик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- романтик — -а, ч. 1》 Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). 2》 Романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- романтик — рома́нтик (франц. romantique) 1. Прихильник романтизму. 2. Переносно – особа, схильна до мрійливості, захопленості героїкою, незвіданим. Словник іншомовних слів Мельничука
- романтик — РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, сміявся з усіх і звав усіх романтиками (І. Нечуй-Левицький); — Бідний ідеаліст!... Словник синонімів української мови
- романтик — Рома́нтик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- романтик — РОМА́НТИК, а, ч. 1. Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). Жуковський.. перекладав і німецьких романтиків, і Гомера (Рильський, III, 1955, 136); Як відомо, саме романтики першими в літературі почали щедро черпати із скарбниці усної народної творчості... Словник української мови в 11 томах