1. Орфографічний словник української мови

романтик

рома́нтик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтик — -а, ч. 1》 Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). 2》 Романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. романтик — РОМА́НТИК, а, ч. 1. Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). Жуковський .. перекладав і німецьких романтиків, і Гомера (М. Рильський); Як відомо, саме романтики першими в літературі почали щедро черпати із скарбниці усної народної творчості... Словник української мови у 20 томах
  3. романтик — рома́нтик (франц. romantique) 1. Прихильник романтизму. 2. Переносно – особа, схильна до мрійливості, захопленості героїкою, незвіданим. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. романтик — РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, сміявся з усіх і звав усіх романтиками (І. Нечуй-Левицький); — Бідний ідеаліст!... Словник синонімів української мови
  5. романтик — Рома́нтик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. романтик — РОМА́НТИК, а, ч. 1. Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). Жуковський.. перекладав і німецьких романтиків, і Гомера (Рильський, III, 1955, 136); Як відомо, саме романтики першими в літературі почали щедро черпати із скарбниці усної народної творчості... Словник української мови в 11 томах