романіст
РОМАНІ́СТ¹, а, ч.
Письменник, який створює романи (див. рома́н¹ 1); автор романів.
Емоційна насиченість, образні порівняння в описах і портретних малюнках – характерна риса стилю Івана Ле як історичного романіста (з навч. літ.);
Я зовсім не хочу відчувати себе романістом. Коли я читаю роман.., я уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Ю. Яновський);
Кілька разів поривався [Ломов] читати першу сторінку нового роману, одержаного разом з гучним написом від товариша, молодого романіста (В. Гжицький).
РОМАНІ́СТ², а, ч.
1. Фахівець із романської філології.
2. Фахівець із римського права.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- романіст — романі́ст 1 іменник чоловічого роду, істота письменник романі́ст 2 іменник чоловічого роду, істота фахівець з романської філології; фахівець з римського права Орфографічний словник української мови
- романіст — див. письменник Словник синонімів Вусика
- романіст — I -а, ч. Письменник, який створює романи (див. роман I 1)); автор романів. II -а, ч. 1》 Фахівець із романської філології. 2》 Фахівець із римського права. Великий тлумачний словник сучасної мови
- романіст — романі́ст (франц. romaniste) 1. Письменник, який працює в жанрі роману. 2. Особа, яка вивчає культуру романських народів. 3. Фахівець з римського права. Словник іншомовних слів Мельничука
- романіст — Романі́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- романіст — РОМАНІ́СТ¹, а, ч. Письменник, який створює романи ( див. рома́н¹ 1); автор романів. Емоціональна насиченість, образні порівняння в описах і портретних малюнках — характерна риса стилю Івана Ле як історичного романіста (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах