ромейський

РОМЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до роме́й.

Батько, князь Володимир, привіз собі з Корсуня нову жону, ромейську царівну Анну, перезрілу грекиню, яка пересиділася в невістках коло своїх братів-імператорів Василя й Константина. Певно, потрібна йому була як закладниця для миру з ромеями (П. Загребельний);

Він вирішив іти з гречниками до самої Ольбії й вже там, човнами чи як приведеться, їхати в ромейську столицю, цар-город Константинополь. (І. Білик);

Загін ромейської кінноти;

Ромейські землі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ромейський — роме́йський прикметник Орфографічний словник української мови