ромейський
РОМЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до роме́й.
Батько, князь Володимир, привіз собі з Корсуня нову жону, ромейську царівну Анну, перезрілу грекиню, яка пересиділася в невістках коло своїх братів-імператорів Василя й Константина. Певно, потрібна йому була як закладниця для миру з ромеями (П. Загребельний);
Він вирішив іти з гречниками до самої Ольбії й вже там, човнами чи як приведеться, їхати в ромейську столицю, цар-город Константинополь. (І. Білик);
Загін ромейської кінноти;
Ромейські землі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ромейський — роме́йський прикметник Орфографічний словник української мови