1. Словник української мови у 20 томах

ромен

РОМЕ́Н, у, ч.

1. Народна назва ромашки.

В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (М. Коцюбинський);

Невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом (Т. Масенко);

* У порівн. Парубки пройшли стіною .. Кожен вів свою дівчину, і вони біліли біля них косинками, як ромен біля дуба (П. Панч);

Де ступить [дівчина] – з-під ноги порскає ромен, куди кине оком, там з'явиться деревій, або кривавник (Б. Харчук).

2. Багаторічна рослина-бур'ян родини складноцвітих з гіллястим стеблом і жовтими квітками.

Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, де пахло гарячим роменом (П. Колесник);

На узбіччі путівця пробивається перша прозелень ромену, тонконогу і споришу (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ромен — роме́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ромен — -у, ч. 1》 Народна назва ромашки. 2》 Багаторічна рослина-бур'ян родини складноцвітих з гіллястим стеблом і жовтими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Ромен — (Romains) Жуль (псевдонім Луї Фаріґуля), 1885-1972, франц. письменник; автор програми т.зв. унанімізму; романи (цикл Люди доброї волі) — спроба синтезу епохи, сатиричні комедії (Кнок, або Торжество медицини). Універсальний словник-енциклопедія
  4. ромен — РОМА́ШКА (трав'яниста рослина родини складноцвітих, з білими квітками, з жовтим осередком), РОМЕ́Н, НЕВІСТУ́ЛЬКИ, НЕВІ́СТКА, РОМА́Н рідко, РУМ'Я́НОК розм. Ромашки білі, ніжні, милі, Покрили поле, наче сніг (Г. Словник синонімів української мови
  5. Ромен — Роме́н, -мна́, -мно́ві, -мно́м, в -мні́ (м.) (а не Ромни́); роме́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ромен — РОМЕ́Н, у, ч. 1. Народна назва ромашки. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (Коцюб., І, 1955, 17); Невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом (Мас., Під небом.., 1961, 217); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. ромен — Ромен, -ну м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається. Чуб. V. 278. Словник української мови Грінченка