ромен

роме́н

-у, ч.

1》 Народна назва ромашки.

2》 Багаторічна рослина-бур'ян родини складноцвітих з гіллястим стеблом і жовтими квітками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ромен — роме́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ромен — РОМЕ́Н, у, ч. 1. Народна назва ромашки. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (М. Коцюбинський); Невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом (Т. Масенко); * У порівн. Парубки пройшли стіною .. Словник української мови у 20 томах
Ромен — (Romains) Жуль (псевдонім Луї Фаріґуля), 1885-1972, франц. письменник; автор програми т.зв. унанімізму; романи (цикл Люди доброї волі) — спроба синтезу епохи, сатиричні комедії (Кнок, або Торжество медицини). Універсальний словник-енциклопедія
ромен — РОМА́ШКА (трав'яниста рослина родини складноцвітих, з білими квітками, з жовтим осередком), РОМЕ́Н, НЕВІСТУ́ЛЬКИ, НЕВІ́СТКА, РОМА́Н рідко, РУМ'Я́НОК розм. Ромашки білі, ніжні, милі, Покрили поле, наче сніг (Г. Словник синонімів української мови
Ромен — Роме́н, -мна́, -мно́ві, -мно́м, в -мні́ (м.) (а не Ромни́); роме́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ромен — РОМЕ́Н, у, ч. 1. Народна назва ромашки. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (Коцюб., І, 1955, 17); Невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом (Мас., Під небом.., 1961, 217); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
ромен — Ромен, -ну м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається. Чуб. V. 278. Словник української мови Грінченка