росинка

РОСИ́НКА, и, ж.

1. Крапля роси.

Все чарувало на путі, трава, росинка на листі, хмаринки в небі золоті... (П. Дорошко);

Та в пам'яті знов оживає туман у полях весняних, росинки в дзвіночках конвалій як сльози на віях твоїх (В. Сосюра);

Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка – Діамантова росинка (Я. Щоголів);

* У порівн. На її очах виступили дві сльози, як дві росинки на чорних тернових ягідках (І. Нечуй-Левицький);

На віях росинками заблищали сльози (Н. Рибак);

// Крапля якої-небудь рідини.

Похмуре небо сипало дрібненькі росинки (Олесь Досвітній);

* Образно. І я бачу: в її [материних] очах стоять дві хрустальні росинки (М. Хвильовий);

Росинки сліз.

2. перен. Дуже мало, трохи чого-небудь.

У неї на очах горіли росинки щастя... (С. Васильченко);

Хлопець і сам не знав, що зараз звивистою лісовою дорогою він ніс свій перший біль і перші росинки любові (М. Стельмах);

Росинка тривоги.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росинка — роси́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. росинка — див. крапля Словник синонімів Вусика
  3. росинка — -и, ж. 1》 Крапля роси. || Крапля якої-небудь рідини. Росинки сліз. 2》 перен. Дуже мало, трохи чого-небудь. Росинка тривоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. росинка — (і) кри́хти (рі́ски, роси́нки і т. ін.) в ро́ті не було́ у кого. Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Фразеологічний словник української мови
  5. росинка — КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Словник синонімів української мови
  6. росинка — РОСИ́НКА, и, ж. 1. Крапля роси. Все чарувало на путі, трава, росинка на листі, хмаринки в небі золоті… (Дор., Три богатирі, 1959, 62); Та в пам’яті знов оживає туман у полях весняних, росинки в дзвіночках конвалій як сльози на віях твоїх (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах
  7. росинка — Роса, -си ж. 1) Роса. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Сама ще молоденька, тільки як роса біла. МВ. І. 102. перегнати на ро́су кого́. Задать кому. Ном. № 3470. 2) божа роса. Молочные продукты. Ном. № 12371. Словник української мови Грінченка