росинка

КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Перші краплі засміялись До голодного зела (М. Рильський); Заблищали над щедрою нивою Каплі дощу, наче зерна пшениці (Я. Шпорта); Прокинуся — сонце і квіти побачу, І трави у світлих краплинах роси (Л. Первомайський); Крапелина тихо плакалась На розлуку з морем. Море щиро посміялося Над дитячим горем (А. Кримський); Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (М. Стельмах); В її очах знов закрутилися сльози, та тепер вона не зупиняла, не ковтала їх, і вони полилися рясними капками на її шитво (І. Франко); Кров цю бачу й в цій годині: Звільна-стиха, по каплині То сльозить, то випливає (І. Франко); Кроплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (О. Стороженко); Похмуре небо сипало дрібненькі росинки (О. Досвітній).

РОСИ́НКА (крапля роси), РОСИ́НА, РІ́СКА. З цвіту.. дзвінко Перша падає росинка (М. Стельмах); Спека ж, Боже, несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина (І. Манжура); — Води принеси, бо немає ні ріски в хаті (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

росинка

Значення в інших словниках