росистий

РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І. Ле); Росяне повітря; Блискають коси на сіножаті, і з легким шумом стелеться росиста трава в перекоси (І. Франко); Ніч наступає свіжа й росиста (П. Воронько); Туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий (Леся Українка); Хай на ньому (рушникові) цвіте росяниста доріжка (А. Малишко); Встає зоря над росним морем трав (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росистий — роси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. росистий — -а, -е. 1》 Густо вкритий росою. 2》 Який супроводжується випаданням рясної роси. 3》 Насичений росою; такий, що буває, коли випадає роса. 4》 Стос. до роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. росистий — РОСИ́СТИЙ, а, е. 1. Густо вкритий росою. В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (І. Франко); Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Леся Українка); Сонце блискало на сталі кіс, на росистих покосах (В. Словник української мови у 20 томах
  4. росистий — РОСИ́СТИЙ, а, е. 1. Густо вкритий росою. В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (Фр., X, 1954, 193); Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах