росистий
РОСИ́СТИЙ, а, е.
1. Густо вкритий росою.
В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (І. Франко);
Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Леся Українка);
Сонце блискало на сталі кіс, на росистих покосах (В. Винниченко);
Ми в ірпінській заплаві з вудками По росистій стежині йдемо (П. Воронько).
2. Який супроводжується випаданням рясної роси.
Ранок свіженький та росистий, вітрець повівний (Марко Вовчок);
Яскраво палають вогнища на верховині. Неначе кличуть до себе погрітися, бо ніч наступає свіжа і росиста (П. Воронько);
Над степом росисті світання... (із журн.).
3. Насичений росою; такий, що буває, коли випадає роса.
Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь де ллється іскристий, Тільки туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий (Леся Українка);
Через відчинене вікно напливав з городів росистий холодок (Ірина Вільде).
4. Стос. до роси.
Вже по траві озерний птах Лиша росистий слід (М. Нагнибіда).
Значення в інших словниках
- росистий — роси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- росистий — -а, -е. 1》 Густо вкритий росою. 2》 Який супроводжується випаданням рясної роси. 3》 Насичений росою; такий, що буває, коли випадає роса. 4》 Стос. до роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- росистий — РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І. Словник синонімів української мови
- росистий — РОСИ́СТИЙ, а, е. 1. Густо вкритий росою. В городі коні спутані хрумтять Траву росисту (Фр., X, 1954, 193); Мріялись мені росисті луки Волині рідної (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах