рослинний

РОСЛИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до росли́на.

Кавові напої готують із продуктів рослинного походження – ячменю, вівса, жолудів, сої, винних ягід (з наук.-попул. літ.);

Карта дає докладне уявлення про рослинний покрив Кавказу (з наук.-попул. літ.);

Рослинний світ у пустинних просторах дуже бідний (з наук.-попул. літ.);

Калинові грона разом із житнім колоссям та барвінком стали одним із рослинних національних символів українців (з наук.-попул. літ.);

// Який складається з рослин.

Як свідчать археологічні розкопки, населення, яке проживало в далекі часи на території України, мало можливість завдяки географічним умовам харчуватися як рослинною, так і м'ясною їжею (з наук.-попул. літ.);

// Такий у якому наявні рештки рослин.

Рослинні ґрунти – це ґрунти, які містять в собі рослинні рештки, що не розклалися (з наук. літ.);

// Який добувається, вигот. з рослини, рослин.

Основною умовою розв'язання білкової проблеми є всемірне збільшення виробництва рослинного білка (з наук. літ.);

Пахло міцно рослинними оліями й соками (Г. Хоткевич);

– Робимо штучні анілінові фарби, що геть витиснули рослинну фарбу з промисловості, маємо штучні пахощі, есенції тощо (В. Підмогильний).

2. Який живе, гніздиться на рослині, рослинах.

За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (М. Коцюбинський).

3. Пов'язаний з ростом рослини, рослин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рослинний — росли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рослинний — [рослин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. рослинний — -а, -е. 1》 Прикм. до рослина. || Який складається з рослин. || У якому наявні рештки рослин. || Який добувається, вигот. з рослини, рослин. Рослинний орнамент (мотив, узор) — орнамент, мотив, узор, що зображає рослину, рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рослинний — Росли́нний, -на, -не рости́нний = росли́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рослинний — РОСЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до росли́на. Спрямоване виховання рослинних організмів — одне з головних положень мічурінського вчення (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах