рослинний

РОСЛИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до росли́на.

Спрямоване виховання рослинних організмів — одне з головних положень мічурінського вчення (Колг. енц., II, 1956, 74);

Кофейні напої приготовляють з продуктів рослинного походження — ячменю, вівса, жолудів, сої, винних ягід (Укр. страви, 1957, 294);

Ця карта дає докладне уявлення про рослинний покрив Кавказу (Видатні вітч. географи.., 1954, 140);

Рослинний світ у пустинних просторах дуже бідний (Наука.., 5, 1958, 47);

//Який складається з рослин.

Як свідчать археологічні розкопки, населення, яке проживало в далекі часи на території України, мало можливість завдяки географічним умовам харчуватися як рослинною, так і м’ясною їжею (Укр. страви, 1957, 3);

// У якому наявні рештки рослин.

Рослинні грунти — це грунти, які містять в собі рослинні рештки, що не розклалися (Довідник сіль. будівельника, 1956, 30);

// Який добувається, вигот. з рослини, рослин.

Основною умовою розв’язання білкової проблеми є всемірне збільшення виробництва рослинного білка (Хлібороб Укр., II, 1968, 4);

Пахло міцно рослинними оліями й соками (Хотк., II, 1966, 144).

Росли́нний орна́мент (моти́в, узо́р) — орнамент, мотив, узор, що зображає рослину, рослини.

В цей період [друга половина XVII-XVIII ст.] в тісній взаємодії з російським орнаментальним мистецтвом викристалізовується той прекрасний рослинний народний орнамент, який і нині є основою українського національного орнаменту (Матеріали з етногр.., 1956, 36);

Рукав сорочки вишито геометризованим рослинним узором (Укр. нар. худ. вишив., 1958, додатки).

2. Який живе, гніздиться на рослині, рослинах.

За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб., І, 1955, 209).

3. Пов’язаний з ростом рослини, рослин.

◊ Росли́нне життя́; Росли́нний спо́сіб життя́; Росли́нне існува́ння — життя без духовних інтересів.

Саме тут, серед цих незлагод будівничих, Ліна вперше по-справжньому відчула свою потрібність людям, кожним нервом відчула, що починає жити повноцінним, а не рослинним, не оранжерейним життям (Гончар, Тронка, 1963, 259).