1. Словник української мови у 20 томах

росяно

РО́СЯНО.

Присл. до ро́сяний.

Польова вика синіє, березка плутається під ногами та червоно, росяно палає горошок... (О. Гончар);

* Образно. Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло (А. Малишко);

// у знач. присудк. сл. Мокро від роси.

І росяно, і кально, скрізь калюжі (Л. Глібов);

– Як вийдеш на зорі... Росяно... Он далеко якісь дерева синіють (Г. Хоткевич);

Сонце ледве починало визирати з-за обрію, було росяно й холодно і Роман аж тремтів (Б. Грінченко);

Ранніми ранками росяно (М. Терещенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росяно — ро́сяно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. росяно — Присл. до росяний. || у знач. присудк. сл. Мокро від роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. росяно — Ро́сяно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. росяно — РО́СЯНО. Присл. до ро́сяний. Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло (Мал., Чотири літа, 1946, 16); Польова вика синіє, березка плутається під ногами та червоно, росяно палає горошок… (Гончар, Тронка, 1963, 33); // у знач. присудк. сл. Мокро від роси. Словник української мови в 11 томах
  5. росяно — Росяно нар. Росно, мокро отъ росы. Словник української мови Грінченка