росяно

РО́СЯНО. Присл. до ро́сяний.

Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло (Мал., Чотири літа, 1946, 16);

Польова вика синіє, березка плутається під ногами та червоно, росяно палає горошок… (Гончар, Тронка, 1963, 33);

// у знач. присудк. сл. Мокро від роси.

І росяно, і кально, скрізь калюжі (Гл., Вибр., 1951, 35);

Ранніми ранками росяно (Тер., Ужинок, 1946, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росяно — ро́сяно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. росяно — Присл. до росяний. || у знач. присудк. сл. Мокро від роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. росяно — РО́СЯНО. Присл. до ро́сяний. Польова вика синіє, березка плутається під ногами та червоно, росяно палає горошок... (О. Гончар); * Образно. Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло (А. Малишко); // у знач. присудк. сл. Мокро від роси. Словник української мови у 20 томах
  4. росяно — Ро́сяно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. росяно — Росяно нар. Росно, мокро отъ росы. Словник української мови Грінченка