рубанок

РУБА́НОК, нка, ч.

Теслярський інструмент для ручного стругання деревини.

На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок .. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (С. Васильченко);

В майстерні стояв гамір від дзижчання пилок, шелесту рубанків, стукоту молотків (І. Багмут);

Для столярних робіт годяться звичайні інструменти: рубанок, стамеска, долото, ножівка, молоток, а також саморобні пристосування (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубанок — руба́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рубанок — -нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубанок — Струг, див. гебель, струганок Словник чужослів Павло Штепа
  4. рубанок — Столярно-теслярський інструмент для стругання деревини вручну. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рубанок — РУБА́НОК (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), ГЕ́МБЕЛЬ розм., ГИ́БЕЛЬ діал.; ШЕРХЕ́БЕЛЬ (для первісного стругання деревини). Тимко стояв біля верстата й рубанком завзято стругав дошку (О. Словник синонімів української мови
  6. рубанок — Руба́нок, -нка; -ба́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рубанок — РУБА́НОК, нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок.. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. рубанок — Рубанок, -нку м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у. Словник української мови Грінченка