1. Словник української мови у 20 томах

рубцювання

РУБЦЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. рубцюва́тися.

Рана .. поступово заживала шляхом рубцювання (з наук.-попул. літ.);

У 1949 році в капусті було відкрито противиразковий чинник – вітамін, що сприяє .. рубцюванню виразки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубцювання — рубцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рубцювання — -я, с. Дія за знач. рубцюватися. Рубцювання виразок. || Процес дозрівання грануляційної тканини, який закінчується утворенням рубця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубцювання — Рубцюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рубцювання — РУБЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рубцюва́тися. Рана.. поступово заживала шляхом рубцювання (Наука.., 5, 1958, 18); Рубцювання виразок. Словник української мови в 11 томах