руб'я
РУ́Б'Я, я, с.
Дуже старий подертий одяг; лахміття, дрантя.
Треба прясти, щоб руб'ям не трясти (Номис);
Здебільшого то були козаки, що прийшли у військо півроку тому, та й досі не одержали скарбового козацького одягу. Вони намагалися протиснутись якомога ближче до кошового, демонструючи своє руб'я (С. Добровольський);
* У порівн. Вони [запорожці] йшли не боязко, не похмуро, а з якоюсь тихою гордістю. Їх одежа з дорогого сукна звисала на них старим руб'ям (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руб'я — ру́б'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- руб'я — Рам'я, лахміття, дрантя, о. латка на латці, рубець на рубці. Словник синонімів Караванського
- руб'я — див. одяг Словник синонімів Вусика
- руб'я — -я, с. Дуже старий подертий одяг; лахміття, дрантя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руб'я — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
- руб'я — Руб'я, -б'я с. Рубище. Рудч. Ск. І. 177. Мкр. Н. 4. Рубям прикривати спину. Мкр. Г. 52. Треба прясти, щоб рубям не трясти. Ном. № 7199. Словник української мови Грінченка