1. Словник української мови у 20 томах

рудобородий

РУДОБОРО́ДИЙ, а, е.

З рудою бородою.

Якийсь кремезний чолов'яга рудобородий сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Головко);

// у знач. ім. рудоборо́дий, дого, ч. Чоловік з рудою бородою.

Раптом його спинив голос рудобородого: – А як же з землею? (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудобородий — рудоборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рудобородий — -а, -е. З рудою бородою. || у знач. ім. рудобородий, -дого, ч. Чоловік з рудою бородою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудобородий — РУДОБОРО́ДИЙ, а, е. З рудою бородою. Якийсь кремезний чолов’яга рудобородий сидів під стіною в солдатській ватянці (Головко, II, 1957, 14); // у знач. ім. рудоборо́дий, дого, ч. Чоловік з рудою бородою. Раптом його спинив голос рудобородого: — А як же з землею? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 68). Словник української мови в 11 томах