1. Словник української мови у 20 томах

рудобривий

РУДОБРИ́ВИЙ, а, е.

Той, який має руді брови; з рудими бровами.

Чужа пані рудобрива (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудобривий — рудобри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рудобривий — Рудобри́вий, -а, -е Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247. Словник української мови Грінченка