рудобровий
РУДОБРО́ВИЙ, а, е.
З рудими бровами.
Старший з дозорців – рудобровий матрос, з вилинялим, ледь помітним написом на безкозирці “Дерзкий”, вхопивши офіцера за рукав, потяг його до Махна (О. Гончар);
– Я пізнаю його, рудобрового негідника (М. Трублаїні);
На передньому сидінні, поруч з водієм – сміхотливим рудобровим хлопцем – сидів Товкач (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рудобровий — рудобро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- рудобровий — -а, -е. З рудими бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рудобровий — РУДОБРО́ВИЙ, а, е. З рудими бровами. Старший з дозорців — рудобровий матрос, з вилинялим, ледь помітним написом на безкозирці «Дерзкий», вхопивши офіцера за рукав, потяг його до Махна (Гончар, II, 1959, 338); — Я пізнаю його, рудобрового негідника (Трубл., І, 1955, 169). Словник української мови в 11 томах