рукавчик
РУКА́ВЧИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2.
Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (І. Волошин).
2. Вузька невелика торбинка.
Юрко дивився на рукавчик з маком та зернятами за бантиною (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукавчик — рука́вчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рукавчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до рукав 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукавчик — РУКА́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2. Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (Вол., Сади.., 1950, 83). Словник української мови в 11 томах