1. Словник української мови у 20 томах

рукатий

РУКА́ТИЙ, а, е, розм.

З великими, довгими руками.

Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий (Панас Мирний);

Іде, іде дід, дід, несе, несе міх, міх. От такий дідище .. От такий когатий, от такий рукатий (дитяча лічилка);

Рослий, рукатий, з'явиться на обід, принесе з собою горілчаний дух і новини (М. Слабошпицький);

* Образно. Хотіли поганці [фашисти] віднять у нас хату – та ми тую жадність одсікли рукату (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукатий — рука́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. рукатий — -а, -е, розм. З великими, довгими руками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукатий — РУКА́ТИЙ, а, е, розм. З великими, довгими руками. Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий (Мирний, IV, 1955, 220); *Образно. Хотіли поганці [фашисти] віднять у нас хату — та ми тую жадність одсікли рукату (Тич., II, 1957, 139). Словник української мови в 11 томах